Десять років тому, 25 листопада 2008 року, пішов з життя Віктор Піменов.

Знаменитий артист, улюбленець публіки, він служив Російському  театру 45 років, зіграв більше 120 ролей. «Аристократи, герої-коханці, прості мужики - Піменов був переконливий всюди. Він - частина того театру, в який я прийшла багато років назад. Гадаю, звання Академічного наш театр отримав завдяки таким акторам », - переконана Ірина Надєждіна. Дон Жуан, Олексій Каренін, Григорій Мелехов - Піменову під силу були найяскравіші образи світової літератури. «Справжній чоловік, шляхетний герой, - так говорить про Віктора Олександровича Ірина Токарчук. - Сьогодні це така рідкість і на сцені, і в житті! »

         «Мій Каренін! Ніжний, турботливий, люблячий! Важко довелося моїй Ганні! Як піти від такого чоловіка бажаній, улюбленій дружині? Саме таким вирішував цей образ незабутній Едуард Маркович Митницький. Вічна, світла йому пам'ять! А Віктор Олександрович чудово це рішення реалізував! Мені дуже нелегко було виправдати  Ганну - душевні муки моєї героїні на сцені були цілком натуральними, - згадує Ірина Надєждіна. - Думаю, не знайдеться жодної людини, яка  б залишила  поза увагою його рідкісну, чудову якість: Віктор Олександрович привносив на сцену дух шляхетності й аристократизму. Звичайна сучасна людина, не позбавлена людських гріхів в житті, на сцені це був Граф! У процесі репетицій у мене майже весь час  був стан паніки, а Віктор Олександрович своїм спокоєм, співчутливою підтримкою дуже допомагав. Я так вдячна йому за це незабутнє партнерство, за підтримку і щирість! Так боляче усвідомлювати, скільки доброго і хорошого не сказано за життя ... »

          Геннадій Скарга знав Віктора Олександровича з дитинства: «Мої враження від його робіт завжди були дуже різними і дуже сильними. Це ж наш Грегорі Пек! Йому не треба було нічого пояснювати - я зрозумів це, довіривши Піменову центральну роль у своїй першій режисерській роботі ».

          Останньою театральною роллю Віктора Піменова, приуроченої до його 70-річчя, став Анучкин в гоголівській «Женитьбе ». Прем'єра вистави відбулася в квітні 2008 року, а 25 листопада актора не стало. "На панахиді у церкві у мене (та й не тільки) було дивовижне відчуття душевного спокою, - поділилася Ірина Надєждіна. - Як би мені хотілося, щоб наша молитовна підтримка Віктору Олександровичу допомогла! Нехай йому ТАМ буде добре!»

https://www.youtube.com/watch?v=wJpG-BlR8CM